Саме це є початком закладення глибоко у підсвідомості відчуття провини. За погану оцінку, за бажання бути не таким як усі, за просто бажання нічого не робити. Навіть у момент, коли ти займаєшся улюбленою справою, але вона не отримує схвалення з боку оточення, з’являється відчуття провини, за те, що я роблю щось не так.
В декого із вас є патологічне відчуття провини за будь-що, сказане чи зроблене, яке виникає як нав’язлива ідея, яка не дає думати ні про що інше. Більше того, людина з патологічним відчуттям провини не думає над виправленням ситуації, але просто постійно прокручує в голові, що саме вона винна, не має значення в чому і кому. Це виснажує і не дає можливості рухатися вперед, ви самі створюєте колапс в своїй голові, ви отруюєте своїми думками себе і навколишній світ. Досягнути нових цілей і тим більше насолоджуватися життям ви не зможете, тому що знаходитесь під впливом самоствореного вірусу «Провина».
Що робити із патологічним відчуттям провини?1) Вам потрібно усвідомити, що ви не зобов’язані виправдовувати чиїсь сподівання. Ви маєте право прожити власне життя, саме так, як ви того хочете. Ви маєте право обрати ту професію, про яку мріяли. Ваші батьки не мають морального права дорікати вам за те, скільки часу вони вам присвятили та скільки грошей на вас витратили. Слід пам’ятати, що важливо не стати інструментом у руках маніпулятора, людини, яка знає про ваше відчуття провини і таким чином може управляти вами.
2) Ви не машина і маєте право на відпочинок, щоб там хто не говорив і скільки б немитого посуду не було на кухні. Має бути час на працю, але повинен бути також час на відпочинок. Якщо ви молода мама в декретній відпустці, ви маєте право мати час на себе. Коли дитина спить, найкраще, що ви можете зробити - це прийняти ванну або почитати улюблену книжку, тобто присвятити цей час собі, в майбутньому ви будете собі за це вдячні.
3) Якщо ви втомлені, ви маєте право без відчуття провини, просити про допомогу у рідних, це нормально і люди зі здоровою психікою роблять саме так. Не потрібно боятися, що вам відмовлять або вважатимуть вас слабкими чи лінивими, у більшості випадків ці страхи є безпідставними. Навчіться розставляти пріоритети та визначте, що для вас є найважливішим: робота, кар’єра, сім’я або чиясь думка.
4) Якщо Вас мучить відчуття провини, Вам потрібно задуматися над такими речами:
- Чи реально я нашкодила комусь?
- Чи я могла вчинити по іншому?
- Як я можу виправити ситуацію і чи це потрібно робити?
- Можливо я переоцінюю свою значимість та вплив?
5) Перестаньте «зациклюватися» на ситуації, енергетично не заряджайте ситуацію.
6) Навчіться брати все найкраще і позитивне від життя. На посиденьках з друзями намагайтеся обговорювати нові ідеї, хобі, творчі плани, але не людей та всю несправедливість цього світу.
7) Живіть теперішнім в моменті, а не минулим, його вже не змінити, але можна більше не повторювати зроблених помилок.
8) Навіть якщо ви допустилися помилки – це не катастрофа, у більшості випадків усе можна виправити і вибачитися. Запам’ятайте, всі допускаються помилок, просто не всі на них вчаться.
9) Навчіться медитувати та відгороджувати себе від негативу, особливо якщо він спрямований у вашу сторону. Перегляньте своє оточення, можливо є хтось, хто засмучує вас, вселяє вам почуття закомплексованості та невпевненості.
10) Дозвольте собі насолоджуватися життям, навіть якщо хтось цього не схвалює. Відчуття провини від невиконаного буде мучити саме аас, але не ту особу, очікування якої ви намагаєтеся виправдати.
Сучасність нав’язує нам стереотипність мислення, щоб ми були як більшість, бо так легше керувати суспільством, але кожен має право бути собою, мати свої погляди, переконання та принципи, навіть якщо це комусь не подобається.