У чому сутність синдрому бідності?
Психологи стверджують, що такий тип поведінки, як правило, дістався у спадок. Людина, яка виросла в сім’ї, де постійно економили і тряслись над тим, як дожити до зарплати, схильна до того, що синдром бідності сформується і в неї.
При чому тут може бути два варіанти. Перший, коли це транслюється словами: “Гроші – це зло, а ми - хороша сім’я і не крадемо”. І другий варіант, коли атмосфера каже сама за себе. Наприклад, батьки купують найдешевші продукти, йдуть зайві кілометри пішки, аби зекономити 10 грн. Тут людина розуміє, що потрібно оберігати кожну копійку.
Так, може скластись враження, що економити і копити на свою мрію – це добре. Але коли доходить справа до фанатизму в заощадженнях – це і є синдром бідності, який не дозволяє людині рухатись далі, а стопить її на місці.
Такі люди недооцінюють себе, вважають себе негідними грошей і оточують себе заборонами. Проте ця бідність, насправді, в голові, а не гаманці. Адже синдром бідності є у людей, які просто не вміють розпоряджатись своїми фінансами і зайвий час не напрягаються.
Інші ж, бояться показатись бідним, купують собі останні моделі айфонів в кредит, але ніколи не зізнаються, що рахують дні до зарплатні і щось їм не вистачає. Ви можете роками чекати виграшу в лотерею чи спадку від якоїсь самотньої родички, але по факту, обмежуєте себе у всьому. Ось це синдром бідності.