Внутрішня дитина – це психологічна концепція, яка описує частину особистості, що збереглася з дитинства в дорослому віці. Вона представляє собою внутрішній світ дитинства, який ми можемо відчути через наші емоції, фантазії, бажання та способи поведінки.

Ось деякі моделі поведінки, які допоможуть вам зрозуміти, що ваша Внутрішня дитина носить у собі травми:

• бажання бути хорошим для всіх
• перекладання відповідальності: «вони повинні»
• велика потреба отримувати похвалу, потреба у жалості
• страх помилок, прагнення їх уникати
• страх втратити любов і увагу
• невміння говорити «ні»
• невміння просити, заявляти прямо про свої бажання

Внутрішня дитина — це та частина нашої психіки, яка дуже чутлива. Сфера життя внутрішньої дитини — це емоції, почуття, потреби, наші бажання, наші мрії, наша мотивація. Тобто коли ми відчуваємо радість, коли ми сумуємо, коли ми лютуємо, — лютує наша дитяча частина.

Наприклад, у схема-терапії ми говоримо про три різні режими внутрішньої дитини. Це може бути режим щасливої дитини — це та частина нас, яка відчуває себе радісною, отримує задоволення, може бути спонтанною, їй або йому добре.
Є режим вразливої дитини — це така наша травмована частина. Зазвичай, це та частина, яка сформувалася внаслідок певного досвіду, коли нас не помічали, нас не слухали або не чули, не бачили, нас відкидали або нами були незадоволені.
І є режим розлюченої дитини — це коли наші потреби дуже сильно порушуються, наші кордони порушуються. І тоді ми дуже сильно гніваємося і відчуваємо злість, лють, ненависть. Тоді теж можна сказати, що включилася наша дитяча частина, наша розлючена внутрішня дитина.

Зв’язок зі своєю внутрішньою дитиною може допомогти нам розуміти і змінювати наші поведінкові та емоційні реакції на зовнішні подразники.

Американський психолог Ерік Берн вважав, що свідомість людини складається з трьох станів «Я»: Батько – Дорослий – Дитина, і вони формуються в процесі контакту дитини з батьками.
Внутрішня Дитина майже завжди бере участь в емоційному житті дорослого — його почуття можуть резонувати з почуттями дорослої людини тим самим підсилюючи їх, а можуть повністю домінувати в емоційній реакції на будь-яку ситуацію. Завжди, коли емоційна реакція на ситуацію є більш інтенсивною, ніж заслуговує на те, це означає, що в людині «піднімається» її колишній досвід.

Збереження зв’язку зі своєю Внутрішньою Дитиною допомагає зрозуміти власні потреби та бажання (які ми часто плутаємо з бажаннями наших батьків), виявити емоційні блоки та страхи. Це також сприяє покращенню самопочуття, зменшенню стресу. Цей зв’язок дозволяє бути більш свідомим, зрілим у взаєминах з собою та з іншими.

Для зцілення своєї Внутрішньої Дитини рекомендують різноманітні практики та техніки:

1. Працюйте зі своїми емоціями: дозвольте собі відчувати і виражати свої емоції, навіть якщо вони болісні. Приймайте їх без осуду та постарайтеся розуміти, з чим вони пов’язані.
2. Говоріть з собою так, як ви говорили б з маленькою дитиною, – з любов’ю та турботою. Наприклад, замість того, щоб говорити “Ти – дурний!”, скажіть “Я розумію, що тобі важко, давай подивимось, як ми можемо тобі допомогти”.
3. Використовуйте техніки релаксації і медитації: це може допомогти вам заспокоїтися та зосередитися на собі та своїх потребах.
4. Працюйте зі своїм внутрішнім критиком: намагайтеся змінити негативне мислення, яке може заважати вам доглядати за своєю внутрішньою дитиною. Розумійте, що ваш внутрішній критик – це частина вас, і намагайтеся звертатися до нього з розумінням та співчуттям.
5. Не бійтеся творчості: використовуйте свою уяву, щоб створити безпечне місце для своєї внутрішньої дитини. Наприклад, напишіть їй листа, намалюйте її портрет або придумайте ігри, які їй можуть сподобатися.

Людина, яка не знайшла зв’язок, не змогла примиритися зі своєю Внутрішньою Дитиною, не вміє повністю розуміти свої почуття, емоції, потреби, боїться або не вміє довіряти іншим, просити про допомогу, відчуває тривогу та невпевненість в собі. Всі ці та багато інших речей свідчать про те, що Дитина всередині вас ранена, хоче турботи та підтримки. І саме ви в змозі дати їй це.

Якщо ви відчуваєте потребу відновити зв’язок або навчитися приймати своє Дитя запрошую до себе на консультацію, де бережно й підтримуючи будемо рухатися вперед. Приймаючи себе, дозвольте собі приймати своє дитяче. І не знаю чия цитата, але повністю з нею погоджуюся: «Не дозволяйте віку знищити вашу внутрішню дитину».

Також ви можете допомогти свої Внутрішній Дитині самостійно.
Візуалізація - це спосіб зцілення, який можна спробувати самому. Вправа, яку пропоную для самостійної роботи, ґрунтується на тому, що коли ми фантазуємо в зоні вільної уяви і здійснюємо в ній дії, починають працювати ті ж частини мозку, що й у реальному часі.
Підключіть уяву та уявіть себе дитиною будь-якої стадії розвитку, де пережили стрес чи жорстоке поводження. Це може бути ваше п'ятирічний «я» або підліток.
Метод полягає в тому, що ви повинні заново «полюбити» себе. Потрібно зробити все, щоб дитина відчула себе в безпеці і розвинула довіру та стійкість. Нехай друге внутрішнє «я» піклується про нього, схвалює, задовольняє його потреби.

Сядьте зручно, закрийте очі. Уявіть, де знаходиться ваша внутрішня дитина. Скільки їй років, що вона робить, у що вона одягнута? Підійдіть до неї, сядьте, подивіться їй в очі. А тепер скажіть їй:

«Привіт, моя радість! Вибач, що так довго не приходила по тебе. Я прийшла по тебе, щоб забрати тебе в своє серце. Ми тепер завжди будемо разом. Ти для мене найважливіша. І більше я від тебе ніколи не відмовлюсь. Я тебе люблю, ми завжди будемо разом".

Обійміть цього малюка. Зробіть його частиною свого внутрішнього світу. Візьміть на себе турботу про нього. З цієї хвилини Ви за неї відповідаєте. І вона завжди буде із Вами. Якщо вона буде щаслива усередині Вас, значить, у Вашому житті все складеться. Значить, і ви будете щасливі. Прийміть її у свій внутрішній світ. Ви завжди тепер будете разом. Повертайтеся назад у цю реальність.